Ніхто може не повірити, це може здатися смішним, але я за своє життя, мало коли бачив дійсно Великий Клуб Динамо Київ.Якщо відкинути туманні спогади про Валерія Васильовича, які живі в моїй пам'яті більш, як легенди, то чого таїти, великого клубу, великих перемог я не бачив взагалі. Були тільки певні етапи...колись радісні, колись такі, як зараз, коли руки опускаються, і розумієш, що цей клуб тобі стає не цікавим...Це страшно...

У київському королівстві з'явилася нова фішка. Кава, цигарки, коньяк, камон плей. Куди не глянь всюди історії про те, як тренер Динамо прокинувся в холодному поту, закурив каву, випив цигарку, прийняв ванну з коньяку, дав грошей на нову шубу своїй доньці і поїхав на тренування. Звісно ж ситуація дивна. Навіть прикра....Я мовчав довго. Інколи вірив в нинішню команду, в гравців...інколи віра згасала. Я нервував, коли команду тренував Юрій Сьомін, не хотів я другого його пришестя, але попри все, я знав, що команда буде грати в Лізі чемпіонів, нижче другого місця не опуститься, і..і...і буде боротися. А це головне. Я з острахом віднісся до першого пришестя Юрій Павловича. Але, як виявилося результат був більш ніж достойний. Він встиг стати для гравців і хорошим другом, і братом, і сватом, і татом...Голи Спартаку, до цих пір перед очима. Гра Мілєвського, Алієва....Гра команди, результати..Тоді він був новатором, нашим рятівником...Я бачив результати. І хай не все виходило, я вірив...Пішов він сам, сказавши нам, до скорого..Чого варті його сльози в останньому матчі першого етапу роботи в Динамо..Ми з ним потім знов зустрілися, але це зовсім інша історія. Хоча і тоді було більше позитиву.З здивуванням сприйняв призначення Газаєва, але зараз розумію, що десь помилявся. Так в нього не все виходило, але знову таки, відкривав молодь, я знову таки знав, що будемо боротися в чемпіонаті, намагатися грати в єврокубках, що не опустимося нижче плінтуса...Та і людиною він виявився. Заяву три рази на стіл президенту Динамо клав.. Був Лужний, але в силу малого терміну даного кандидата ніхто серйозно не розглядав. Та і при ньому була надія.

Я ні в якому разі не ідеалізую вище названих тренерів. Але при них них я вірив, а це для футбольного вболівальника головне. Коли зникає віра, зникає запал - це гірше всього. Колись дивувався, як люди писали, що не можуть вони вболівати за цю команду, не можуть бачити таку гру. А зараз сам опинився в цій шкурі. Дивитися на це навіть не смішно...Я не можу знайти слів, щоб все описати. Коли Олег Володимирович тільки зайняв місце головного тренера Динамо, майже всі динамівські вболівальники зраділи. Мовляв би то, Динамо і Блохін нарешті знайшли один одного. Всі говорили, що він людина з характером, що піде сам, якщо зрозуміє, що нічого не виходить. Але, що ми бачимо?Зневага до журналістів, ненависть до всіх. Та і не такий він насправді, яким його уявляли вболівальники. І це прикро, розчаровуватися в людях. Олег Володимирович був тем ідеалом для динамівців, можна сказати другим, після Валерія Васильовича. Він здавався людиною з характером, його результати в збірній тішили всіх...Але, але, але....

Скільки ж людина приховувала свою справжню сутність. Доволі прикро. Чесно сказати, хотілося б, щоб у свого, рідного, щось вийшло з Динамо. Як би це було б геніально....Та і трансферна кампанія просто кричала, що Динамо має бути лідером чемпіонату...Що ж ми побачили?Можна забути його хворобу, та і те, що він прийняв команду на переправі, але новий сезон просто провальний. Що тут говорити, всі це бачать.Ніяких виправдань бути не може. Казки ніхто не любить.. Дивно, що Суркіс нічого не вирішує. Все це мені нагадує арену цирку, спостерігати за цим бажання відсутнє. Якщо тренер не поважає ні вболівальників, ні журналістів - то чому ми повинні його поважати?Підтримувати таку команду, я не маю наміру, що закликаю робити всіх. Але, що саме цікаво, знаходяться люди, які вірять в тренера Блохіна. Вони роблять це в силу своєї недолугості, чи в силу тролінгу, це ж зараз стало модно. Я не розумію таких людей....Не розумію їхніх мотивів, всі карти на столі. вони відкриті..Але знаходяться диваки, які виправдовують команду, шукають пенальті, вбачають в втраті одного гравця проблеми..Ваше право панове.... 

П.С, прошу пробачення, але це не Динамо. Зараз це ФК Біляш. Якщо хтось вірить в це, мій низький поклін. Я ж вірити в це не буду.