Інший футбол, інші правила.Інше Динамо . Колись, як говорять знавці, Динамо було супер-клубом. Громило іменитих суперників, не дивлячись ні на що. Хоча мені імпонує історія як наука, проте я не прихильник копання в футбольній історії, в історії досягнень клубу - це добре, що у нас є про що згадати, але я не втомлюся повторювати, "жити потрібно рухаючись вперед". Це головне. Звісно мене радують заслуги нашого клубу, Але це не повинно бути основним козирем в наших руках, в дискусії з прихильниками іншого клубу. Історія невід'ємна складова. Не дарма кажуть, без минулого немає майбутнього. Але все ж головним має бути нинішній склад справ в Динамо.Впевнений, щоб так приємно відзиватися про "ті часи", варто щось пробачити. Варто пробачити невдалі матчі, і все в цьому роді. Так і народжується історія.. І це сказав не я, це говорять великі люди)) Спробую довести до вашого відома одну думку.  

  Сьогодні, я вже писав, як я почав свою футбольну історію. Не згадаю я свій перший переглянутий матч, я не бережу шкарпетки в сейфі, як пам'ять про перший похід на стадіон і не хочу говорити, що любов до Динамо я ввібрав з молоком матері. Це не важливо. Важливо трохи інша історія. Колись, я не поважав суперників, вважав, що проти нас всюди змова - але зараз з впевненістю скажу, що своєї думки не міняє тільки дурень. Себе я таким не вважаю, тож свою думку поміняв) Важлива історія нинішніх справ. Що ми маємо зараз!?Три роки без чемпіонства, ганьбу в єврокубках, незрозумілу гру. Всі пишуть, що нинішній тренер Динамо вичерпав себе, моя думка така ж сама. Тренерів за часи незалежності ми поміняли достатньо, щоб зрозуміти - вектор своїх вихованців, в минулому футболістів - це не айс. Це не дає бажаних результатів. Так і поступово відходимо від своїх вихованців. Якщо відхід від тренерського нашестя вихованців клубу, в минулому футболістів - це явно плюс, то відхід від вихованців("юних дарувань"), як на мене є невірним. Просто варто міняти систему підготовки, і все в такому плані. Не потрібно змалку маринувати футболістів, щось вони зарано виходять на свій пік форми. Впевнений в Ярмоли, Гармаша пік кар'єри саме зараз. ПО скільки їм там років? Правильно по 22 роки. Так як у цивілізованому світі, пік у футболіста настає в 26-27 років. Якщо на Гармаша є хоч якась надія, то Ярмола - вище вже не стрибне, та й стрибнув він не так і високо. Потрібно щось міняти, виводити гравців в потрібні кондиції і т.п. Ще багатьох ламають гроші. про це краще промовчу. Просто на мою думку просто ганебно не мати в стартовому складі свої вихованців, чи хоча б футболістів з "потрібним паспортом",  

Друга сторона медалі, розвиток українсього футболу. Тільки в конкурентній боротьбі наші футболісти зможуть прогресувати - таким і не пахне. Футболіст "Х" не повинен виходити на поре тільки через те, що в нього вірний паспорт. Такі зміни можуть статися тільки з новою філософією в "головах". При нинішніх власниках такого не намічається. Правильно зауважив "Деймон" - все це, що робиться зараз це лиш косметика. Це як жінка років 40 одягається як 20 літня молодиця, хоча має обвислі сідниці, зморшки і інші проблеми цього типу. Тут однією косметикою не обійтися - тут і треба пластика!)))А нам треба щось "таке, таке, таке....". Сам не знаю яке. На перший погляд в продаж клубу я не вірю, але без цього фактору істотних змін я не очікую. Під істотними змінами я маю на увазі все починаючи від ДЮСШ, закінчуючи клубною карткою, якої у нас, якщо я не помиляюсь ще нема . Щоб ти приходив не на Ряд такий то, місце таке то, а приходив на іменне сидіннячко типу " Януш Леон". Всі ці дрібниці вирішують все. А зараз у нас тільки намічається зміна керманича. Це може дати результат, може дати чемпіонство - але воно не дасть щось більше...А потрібно так не багато. Головний аспект, про які всі, і навіть я забуваю, щоб цей умовний продаж не нашкодив нам. А то, можемо не цінувати - не знаючи що нас чекає)Хоча я впевнений, що боятися змін не варто. Адже боятися взагалі безглуздо. То ж нині чекаю нового головного тренера, а далі як буде видно. Головне спробувати поміняти філософію в головах наших гравців. А далі справа техніки.